20 жовт. 2017 р.

До уваги усіх, хто прагне вдосконалюватися! Маєте можливість самостійно опанувати курси дисциплін, які вам необхідні для відчуття власної гідності. Ну а курс української мови - то безумовно!!! Рада поділитися посиланням:

Навчальні курси

3 трав. 2017 р.

Заводський край - сторінка Запоріжжя -
Багато бачив на своїм віку:
Бурхливий час і воєн роздоріжжя -
Достойно зніс в терновому вінку.

Широкий Дніпр і нині пам"ятає
Події тих авно минулих літ:
Про переправу в цьому тихім краї
І про козацьку славу на весь світ.

Тут Січ преславну вої заснували,
Від них пішов наш мужній сильний рід.
Тут ДніпроГЕС величну збудували,
І тут почався металургів родовід.

Тут дитсадки і наша славна школа,
Домівка наша рідна і земля,
Гудять заводи-велетні довкола -
Їх велич видно й чути іздаля.

Центральна площа із фонтаном -
Улюблена місцина малюків.
Гуляють діточки і мами,
Із рук годують сірих голубів.

Район Заводський в Запоріжжі
Святкує урочистий день!
Приймай же привітання щирі
Від оюблячих твоїх дітей!

24 квіт. 2017 р.

Ще один Великдень відсвяткували ми, українці... Четвертий рік згадуємо ми про ту велику ціну, яку платить наш народ за свободу та незалежність. Невеселим та холодним був цей День Господнього воскресіння. Немає блиску в очах, біль, безнадія... Не можна піддаватися слабкості духу. За нас заплатив Господь велику і тяжку ціну - віддавши на Голгофу Сина. Не переставайте сподіватися, будьмо сильні і витривалі! Ніяким запроданцям і заволокам не вдасться нас здолати! З нами Бог і його воля!. ХРИСТОС ВОСКРЕС, ВОСКРЕСНЕ Й УКРАЇНА!

30 бер. 2017 р.

Непрості випробування випали на долю України сьогодні. Тарас писав: "Все йде, все минає"... Тяжко йде, повільно минає, залишаючи сьогодні біль втрати і прозріння. Звернімося до Ліни Василівни Костенко. Прочитаймо повільно, замислюючись над кожним словом. Давайте жити по-новому!
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

На круги своя

Дорогі мої гості!
Вітаю вас на сторінках блогу! Сподіваюся, що змінена концепція сподобається і покличе до плідної співпраці